South Ruthenian language

From MicroWiki, the micronational encyclopædia
Jump to: navigation, search
South Ruthenian
Græcia
RegionsBorough of Čěrneś, Græcia
Number of speakers~210 (Dec 2020)
Language familyIndo-European
Writing systemSouth Ruthenian Cyrillic Script (official)
South Ruthenian Latin Script (transcription)
South Ruthenian Glagolitic Script (liturgical)
Type of languageConlang
Regulated byNational Hermodicean Academy of Linguistics of Græcia


South Ruthenian (/rˈθniən/; South Ruthenian: Полъдньівій роуѳиньскі ѩзъікъ (Polědnjivij rouťĭnjski jęzîkě, /poˌləˈdɲiːviː ruˈθiːɲˌsci ˈjẽˌzɨ.kə/), also known in English as South Ruthene (UK: /rʊˈθn/,US: /rˈθn/), is a Slavic constructed language spoken by the inhabitants of the Borough of Čěrneś in Græcia.

History

In an attempt to revive the Slavic language spoken in Medieval Arcadia in general, Čěrneś in particular, a group of scholars from the National Hermodicean Academy of Linguistics of Græcia was appointed for this difficult task. With the expertise of a few postgrad students who were specialised in language construction, they were able to construct a new Slavic form of communication, based heavily on modern South Slavic languages, as well as other, West and East Slavic languages, albeit to a lesser extent. That's why it's hard to classify it as a "South Slavic" language, since it shares a lot of elements with the languages outside that particular sphere. Apart from the occasional loanwords from Hellenic and Latin, Vulgar South Ruthenian is also flooded with so called "Turcisms", words that most Balkan languages share, descended from Turkish.

On the 6th of December 2020 AD, the National Hermodicean Academy of Linguistics of Græcia imposed its first spelling reform of South Ruthenian, adding a new ligature (ЪІ, ъі) and changing what У у stands for.

Dialects

Each of the four districts of the borough of Čěrneś features its own distinct dialect:

  • Kapšala dialect (Капшалінъ дһііалєкът Kapšalině ďijalekět), aka Forest-ish (Лѣщина Læštĭna)
  • Moustreca dialect (Моустрєцінъ дһііалєкът Moustrecině ďijalekět), aka Goat-ish (Кощина Koštĭna)
  • Oŕlověji xŕb'tě dialect (Орьлъхрьбьтьскъ дһііалєкът Oŕlěxŕb't'skě ďijalekět), aka Eagle-ish (Орьлоўщина Oŕloŭštĭna)
  • Ćougou dialect (Ћоуґоускъ дһііалєкът Ćougouskě ďijalekět), aka Olive-ish (Маслинћина Maslĭnćĭna)

Morphology

One of the distinct features of the dialects is the evolution of Yat (Ѣ ѣ), when word-initial.
Another interesting feature is the suffix of the indefinite form of the verbs.
In addition, some dialects have accumulated the Vulgar South Ruthenian habit of omitting the Yers (Ъ ъ and Ь ь).
Last, but not least, vowel reduction.

Standard South Ruthenian Kapšala dialect Moustreca dialect Oŕlověji xŕb'tě dialect Ćougou dialect English
ѣбати
(æbatĭ)
іѣбаћ
(jæbać)
ѣбат
(æbat)
ієбать
(jebat')
єбат
(ebat)
to copulate, to fuck
ґордъ
(gordě)
град
(ħrad)
ґоръд
(gorěd)
ґрод
(grod)
ґрад
(grad)
city
прьстъ
(pŕstě)
пърст
(pěrst)
прьстъ
(pŕstě)
пьрстъ
(p'rstě)
прст
(prst)
finger
полъдінь
(polědinj)
подінь
(podinj)
полъдєнь
(polědenj)
поўдєнь
(poŭdenj)
полдєн
(polden)
south
въ
(vě)
во
(vo)
въ
(vě)
в
(v)
оу
(ou)
into, in, at, to
ґлѧдати
(ględatĭ)
глєндаћ
(ħlendać)
ґлѧдат
(ględat)
ґлѩдать
(gljędat')
ґлєдат
(gledat)
to look at, to watch

Hellenisms

Due to the geographic location of Čěrneś, which is surrounded by areas that are Hellenic-speaking for more than 3 thousand years, the South Ruthenian language is heavily flooded with words that are ultimately derived from (or linked to) the Hellenic language. Unlike Turcisms, Hellenisms appear in the standard form of the conlang, as well as each of its dialects.

Loanwords

Hellenic Standard South Ruthenian Kapšala dialect Moustreca dialect Oŕlověji xŕb'tě dialect Ćougou dialect English
δρόμος
(ðrómos)
дһроумъ
(ďroumě)
дһроум
(ďroum)
дһромъ
(ďromě)
дһром
(ďrom)
дһроум
(ďroum)
road
μυριάς
(myriás)
мѵрііас
(myrijas)
myriad
παστοῦρα
(pastúra)
пастоура
(pastoura)
hobble

Calques

Hellenic Standard South Ruthenian Kapšala dialect Moustreca dialect Oŕlověji xŕb'tě dialect Ćougou dialect English
ἑκατομμύριον
(hekatommýrion)
сътомѵрііас
(sětomyrijas)
стомѵрііас
(stomyrijas)
to million
κυνηγῶ
(kynīğō̃)
письводіти
(pĭśvoditĭ)
пєсъводіћ
(pesěvodić)
пьсъводіт
(p'sěvodit)
пасъводіть
(pasěvodit')
псводіт
(psvodit)
to hunt
νύσσω
(nýssō)
нѵссати
(nyssatĭ)
нѵссаћ
(nyssać)
нѵссат
(nyssat)
нѵссать
(nyssat')
нѵссат
(nyssat)
to stab

Turcisms

Although most words are virtually the same, or at least have the same root and slight differences, Ćougou dialect features Turkish loanwords that otherwise usually have a South Ruthenian counterpart.

Here follows a table comparing Turcisms between languages in the Balkans:

Turkish English South Ruthenian Hellenic Serbian Bosnian Slavomacedonian Bulgarian Romanian Albanian
abacı male taylor абаџъі
(abadžî)
ἀμπατͷής
(abadžī́s)
абаџија
abadžija
abadžija абаџија
(abadžija)
абаджия
(abadžija)
abagiu abaxhi
aferin well done! афєрім
(aferim)
ἀφερίμ
(aferím)
аферим
aferim
aferim аферим
(aferim)
аферим
(aferim)
aferim aferim
ağa agha ага
(aha)
ἀγάς
(ağás)
ага
aga
aga ага
(aga)
ага
(aga)
agă aga
ağabey agha bey агабєй
(aħabej)
ἀγάμπεης
(ağábeis)
агабег
agabeg
agabeg агабег
(agabeg)
агабей
(agabej)
agabei agabeu
bey bey бєй
(bej)
μπέης
(béis)
бег
beg
beg бег
(beg)
бей
(bej)
bei beu
hayde forward! һайдє
(hajde)
ἅιντε
(háide)
(х)ајде(мо)
(h)ajde(mo)
(h)ajde(mo) ајде
(ajde)
хайде
(hajde)
haide hajde
haydut hajduk, outlaw һайдоукъ
(hajdoukě)
χάιντουκ
(xáiduk)
хајдук
hajduk
hajduk ајдук
(ajduk)
хайдук
(hajduk)
haiduc hajduku

Phonology

South Ruthenian speakers produce a considerably big amount of sounds, some of them only used for the transcription of Hellenic or Latin. Standard South Ruthenian sounds may differ from Vulgar South Ruthenian, due to the language's complexity in terms of consonant clusters. There are also 4 palatals [c, ɟ, ç, ʝ] that contrast with velars [k, ɡ, x, ɣ] before /a, æ, o, ɔ, u, ɨ, y/, but in complementary distribution with velars before front vowels /e, i/.

Cyrillic
alphabet
Letter
name
IPA
value
Romanisation
(official)
Glagolitic
script
А, а альфа
(aljfa)
/a/, /aː/ A, a Ⰰ, ⰰ
Б, б боукъі
(boukî)
/b/ B, b Ⰱ, ⰱ
В, в віта
(vita)
/v/ V, v Ⰲ, ⰲ
Г, г гамма
(ħamma)
/ɣ/, /ʝ/2 Ħ, ħ Ⰳ, ⰳ
Ґ, ґ ґлаґолі
(glagoli)
/g/, /ɟ/2 G, g Ⰳ, ⰳ
Ѓ, ѓ ѓъ
(ǵě)
/ɟ/ Ǵ, ǵ ⰃⰊ, ⰳⰺ
Ғ, ғ ѣғ
(æř)
/ʁ/5 Ř, ř Ⰳ, ⰳ
Д, д добро
(dobro)
/d/ D, d Ⰴ, ⰴ
ДҺ, дһ1 дһєльта
(ďeljta)
/ð/ Ď, ď Ⰴ, ⰴ
Ђ, ђ ђєрвь
(đerv')
/d͡ʑ/
/d͡ʒ/4
Đ, đ Ⰼ, ⰼ
Є, є єѱилонъ
(epsĭloně)
/e/, /eː/ E, e Ⰵ, ⰵ
Ж, ж живѣтє
(žĭvæte)
/ʒ/ Ž, ž Ⰶ, ⰶ
Ѕ, ѕ ѕѣло
(dzælo)
/d͡z/ DZ, dz Ⰷ, ⰷ
З, з зіта
(zita)
/z/ Z, z Ⰸ, ⰸ
ЗЬ, зь зьъ
(źě)
/ʑ/
/ʒ/4
Ź, ź ⰈⰊ, ⰸⰺ
И, и ижє
(ĭže)
/ɪ/ Ĭ, ĭ Ⰻ, ⰻ
І, і юта
(jota)
/i/, /iː/ I, i Ⰹ, ⰹ
Й, й и-кратко
(ĭ-kratko)
/j/ J, j Ⰻ, ⰻ
К, к каппа
(kappa)
/k/, /c/2 K, k Ⰽ, ⰽ
Ќ, ќ ќъ
(qě)
/c/ Q, q ⰍⰊ, ⰽⰺ
Л, л ламвдһа
(lamvďa)
/ɫ/
/l/4
L, l Ⰾ, ⰾ
ЛЬ, ль льъ
(ljě)
/ʎ/ LJ, lj Ⰾ, ⰾ
М, м мѵ
(my)
/m/ M, m Ⰿ, ⰿ
Н, н нѵ
(ny)
/n/ N, n Ⱀ, ⱀ
НЬ, нь ньъ
(njě)
/ɲ/ NJ, nj Ⱀ, ⱀ
О, о омикронъ
(omĭkroně)
/o/ O, o Ⱁ, ⱁ
Ө, ө өкъ
(ökě)
/ø/ Ö, ö Ⱁ, ⱁ
Ӫ, ӫ ӫкъ
(őkě)
/øː/ Ő, ő Ⱁ, ⱁ
ОУ, оу оукъ
(oukě)
/u/, /uː/ OU, ou ⰑⰖ, ⱁⱆ
П, п пі
(pi)
/p/ P, p Ⱂ, ⱂ
Р, р рѡ
(rō)
/r/ R, r Ⱃ, ⱃ
РЬ, рь ърь
(ěŕ)
/rʲ/ Ŕ, ŕ ⰓⰠ, ⱃⱐ
С, с сігма
(siħma)
/s/ S, s Ⱄ, ⱄ
СЬ, сь сьъ
(śě)
/ɕ/
/ʃ/4
Ś, ś ⰔⰊ, ⱄⰺ
Т, т таѵ
(taw)
/t/ T, t Ⱅ, ⱅ
Ћ, ћ ћєрвь
(ćerv')
/t͡ɕ/
/t͡ʃ/4
Ć, ć Ⰼ, ⰼ
У, у оу-кратко
(ou-kratko)
/w/ U, u Ⱆ, ⱆ
Ў, ў3 Ŭ, ŭ
Ү, ү үѱилонъ
(üpsĭloně)
/y/ Ü, ü Ⱛ, ⱛ
Ұ, ұ ұмєга
(űmeha)
/yː/ Ű, ű Ⱛ, ⱛ
Ф, ф фі
(fi)
/f/ F, f Ⱇ, ⱇ
Х, х хі
(xi)
/x/, /ç/2 X, x Ⱈ, ⱈ
Һ, һ1 һъ
(hě)
/h/ H, h Ⱈ, ⱈ
Ѡ, ѡ1 ѡмєга
(ōmeħa)
/ɔː/ Ō, ō Ⱉ, ⱉ
Ц, ц ци
(cĭ)
/t͡s/ C, c Ⱌ, ⱌ
Ч, ч чрьвь
(čr'v')
/t͡ʃ/ Č, č Ⱍ, ⱍ
Џ, џ џъ
(džě)
/d͡ʒ/ DŽ, dž Ⰼ, ⰼ
Ш, ш ша
(ša)
/ʃ/ Š, š Ⱎ, ⱎ
Щ, щ ща
(šta)
/ʃt/ ŠT, št Ⱋ, ⱋ
Ъ, ъ ієръ
(jerě)
/ə/, /ɤ/
/∅/4
Ě, ě Ⱏ, ⱏ
ЪІ, ъі ієръі
(jerî)
/ɨ/ Î, î ⰟⰉ, ⱏⰹ
Ь, ь ієрь
(jeŕ)
/i̯/, /◌ʲ/ ', J, j (modifier) Ⱐ, ⱐ
Ѣ, ѣ ѣть
(æt')
/æ/ Æ, æ Ⱑ, ⱑ
Ꙙ, ꙙ ꙙсъ
(ąsě)
/ã/ Ą, ą ⰀⰤ, ⰰⱔ
Ѧ, ѧ ѧсъ
(ęsě)
/ẽ/ Ę, ę Ⱔ, ⱔ
Ꙟ, ꙟ ꙟсъ
(įsě)
/ĩ/ Į, į ⰉⰤ, ⰹⱔ
Ѫ, ѫ ѫсъ
(ǫsě)
/õ/ Ǫ, ǫ Ⱘ, ⱘ
Ꙋ, ꙋ ꙋсъ
(ųsě)
/ũ/ Ų, ų ⰖⰤ, ⱆⱔ
Ꙛ, ꙛ ꙛсъ
(ǭsě)
/ɔ̃/ Ǭ, ǭ ⰙⰤ, ⱉⱔ
ІА, іа іа
(ja)
/ja/ JA, ja Ⱑ, ⱑ
ІЄ, іє іє
(je)
/je/ JE, je Ⰵ, ⰵ
Ї, ї ї
(ji)
/ji/ JI, ji Ⰺ, ⰺ
Ю, ю ю
(jo)
/jo/ JO, jo Ⱖ, ⱖ
ЮУ, юу юу
(jou)
/ju/ JOU, jou Ⱓ, ⱓ
ІѠ, іѡ іѡ
(jō)
/jɔ/ JŌ, jō ⰊⰙ, ⰺⱉ
ІѢ, іѣ іѣть
(jæt')
/jæ/ JÆ, jæ Ⱑ, ⱑ
Ꙝ, ꙝ ꙝсъ
(jąsě)
/jã/ JĄ, ją ⰡⰤ, ⱑⱔ
Ѩ, ѩ ѩсъ
(jęsě)
/jẽ/ JĘ, ję Ⱗ, ⱗ
ІꙞ, іꙟ іꙟсъ
(jįsě)
/jĩ/ JĮ, jį ⰊⰤ, ⰺⱔ
Ѭ, ѭ ѭсъ
(jǫsě)
/jõ/ JǪ, jǫ Ⱙ, ⱙ
ІꙊ, іꙋ іꙋсъ
(jųsě)
/jũ/ JŲ, jų ⰣⰤ, ⱓⱔ
ІꙚ, іꙛ іꙛсъ
(jǭsě)
/jɔ̃/ JǬ, jǭ ⰙⰤ, ⱉⱔ
Ѯ, ѯ ѯі
(ksi)
/ks/ KS, ks ⰍⰔ, ⰽⱄ
Ѱ, ѱ ѱі
(psi)
/ps/ PS, ps ⰒⰔ, ⱂⱄ
Ѳ, ѳ ѳіта
(ťita)
/θ/ Ť, ť Ⱚ, ⱚ
Ѵ, ѵ1 ѵжіца
(yžica)
/v/, /f/ W, w Ⱛ, ⱛ
/i/ Y, y
Ѷ, ѷ1 3 Ÿ, ÿ

Notes:
^1 Only used in Hellenic loanwords.
^2 When palatalised.
^3 When following a vowel.
^4 Vulgar South Ruthenian
^5 Only when occurring in loanwords.

Archaic South Ruthenian used to feature six nasal vowels with their respective iotated forms, but due to excessive complexity and almost zero need for them, they were dropped. The National Hermodicean Academy of Linguistics of Græcia has made numerous revival attempts, with a formal petition being submitted for review at the Senate's assembly on the 4th of December 2020 AD. On the 4th of January 2021 AD, the Senate decided to grant the academy the 'green light' to complete the re-installation of the nasals, thus closing this chapter of the linguistic reform of the South Ruthenian language.

Orthography

The language is regulated so that it is officially written only using the Cyrillic alphabet, although there is an official romanisation deployed only when needed e.g. in foreign texts. The Orthodox Church of Čěrneś also utilises the Glagolitic alphabet, the first script of Slavic languages attested by Saints Cyril and Methodius in 863 AD/1616 AUC.

Grammar

Articles

Like every Slavic language, South Ruthenian does not have articles. The demonstrative pronoun той (toj, fem: таіа (taja), neuter: товъ (tově) may be used in front of the noun when definiteness is necessary.

Nouns, adjectives, pronouns

South Ruthenian nouns are inflected for case and number. There are seven cases: nominative, genitive, dative, accusative, vocative, locative, and instrumental. There are three numbers: singular, dual and plural. Nouns have inherent gender. There are three genders: masculine, feminine, and neuter. Adjectives and pronouns must agree with nouns in case, number, and gender.

Declension

Nouns
Masculine Gender
  Animate
Ends in -Ø, -і, -ъ or -ь
sg. dual pl. sg. dual pl. sg. dual pl.
N мъж (měž) мъжа (měža) мъжі (měži) пись (pĭś) писа (pĭsa) писі (pĭsi) львъ (ljvě) льва (ljva) льві (ljvi)
A мъж-а (měž-a) мъжѣ (měžæ) писъі (pĭsî) львъі (ljvî)
G мъжоў (měžoŭ) мъжи (měžĭ) писа (pĭsa) писоў (pĭsoŭ) писъ (pĭsě) льва (ljva) львоў (ljvoŭ) львъ (ljvě)
D мъж-оу (měž-ou) мъжєма (měžema) мъжємъ (měžemě) писоу (pĭsou) писъма (pĭsěma) писъмъ (pĭsěmě) львоу (ljvou) львъма (ljvěma) львъмъ (ljvěmě)
V мъжа (měža) мъжі (měži) писє (pĭse) писа (pĭsa) писі (pĭsi) львє (ljve) льва (ljva) льві (ljvi)
L мъж-і (měž-i) мъжоў (měžoŭ) мъжіхъ (měžixě) писѣ (pĭsæ) писоў (pĭsoŭ) писѣхъ (pĭsæxě) львѣ (ljvæ) львоў (ljvoŭ) львѣхъ (ljvæxě)
I мъж- (měž-į) мъжєма (měžema) мъжіў (měžiŭ) писъм (pĭsěm) писъма (pĭsěma) писъі (pĭsî) львъмь (ljvěm') львъма (ljvěma) львіў (ljviŭ)
  Inanimate
Ends in -Ø, -і, -ъ or -ь
sg. dual pl. sg. dual pl.
N пръх (prěx) пръха (prěxa) пръхі (prěxi) народъ (narodě) народа (naroda) народі (narodi)
A пръх-а (prěx-a) пръхѣ (prěxæ) народъі (narodî)
G пръхоў (prěxoŭ) пръхи (prěxĭ) народа (naroda) народоў (narodoŭ) народъ (narodě)
D пръх-оу (prěx-ou) пръхєма (prěxema) пръхємъ (prěxemě) народоу (narodou) народома (narodoma) народомъ (narodomě)
V пръха (prěxa) пръхі (prěxi) народє (narode) народа (naroda) народі (narodi)
L пръх-і (prěx-i) пръхоў (prěxoŭ) пръхіхъ (prěxixě) народѣ (narodæ) народоў (narodoŭ) народѣхъ (narodæxě)
I пръх- (prěx-į) пръхєма (prěxema) пръхіў (prěxiŭ) народъмь (naroděm') народома (narodoma) народіў (narodiŭ)
Feminine Gender
  Animate Inanimate
Ends in -а, -щ or -р (sometimes)
sg. dual pl. sg. dual pl. sg. dual pl.
N жєна (žena) жєнѣ (ženæ) жєнъі (ženî) мати (matĭ) матири (matĭrĭ) матирі (matĭri) нощ (nošt) нощи (noštĭ) нощі (nošti)
A жєнъ (ženě) матирь (matĭr')
G жєнъі (ženî) жєноу (ženou) жєнъ (ženě) матирє (matĭre) матироу (matĭrou) матиръ (matĭrě) нощі (nošti) ноћоу (noćou) ноћі (noći)
D жєнѣ (ženě) жєнама (ženama) жєнамі (ženami) матирі (matĭri) матирьма (matĭŕma) матирьмъ (matĭŕmě) ноћімъ (noćimě) ноћімі (noćimi)
V жєно (ženo) жєнѣ (ženæ) жєнъі (ženî) маті (mati) матирі (matĭri) нощі (nošti)
L жєнѣ (ženě) жєноу (ženou) жєнахъ (ženaxě) матирє (matĭre) матироу (matĭrou) матирьхъ (matĭŕxě) ноћоу (noćou) нотьхъ (not'xě)
I жєнѫ (ženǫ) жєнама (ženama) жєнамі (ženami) матирю (matĭrjo) матирьма (matĭŕma) матирьмі (matĭŕmi) ноћєм (noćem) ноћіма (noćima) ноћімі (noćimi)
Neuter Gender
  Animate Inanimate
Ends in -є, -о or -ѣ
sg. dual pl. sg. dual pl. sg. dual pl. sg. dual pl.
N, A, V дѣтѧ (dætę) дѣтѧті (dætęti) дѣтѧта (dætęta) моріє (morje) морї (morji) моріа (morja) нєбо (nebo) нєбєсі (nebesi) нєбєса (nebesa) їмѣ (jimæ) їмєні (jimeni) їмєна (jimena)
G дѣтѧ-тє (dætę-te) дѣтѧтоу (dætętou) дѣтѧтъ (dætętě) моріа (morja) морюу (morjou) морї (morji) нєбєсє (nebese) нєбєсоу (nebesou) нєбєсъ (nebesě) їмєнє (jimene) їмєноу (jimenou) їмєнъ (jimeně)
D дѣтѧ-ті
(dætę-ti)
дѣтѧћма (dætęćma) дѣтѧћмъ (dætęćmě) морюу (morjou) морієма (morjema) моріємъ (morjemě) нєбєсі (nebesi) нєбєсьма (nebeśma) нєбєсьмъ (nebeśmě) їмєні (jimeni) їмєніма (jimenima) їмєнімъ (jimenimě)
L дѣтѧ-тє (dætę-te) дѣтѧтоу (dætętou) дѣтѧћхъ (dætęćxě) морї (morji) морюу (morjou) морїхъ (morjix) нєбєсє (nebese) нєбєсоу (nebesou) нєбєсьхъ (nebeśxě) їмєнєнє (jimene) їмєнєноу (jimenou) їмєнєніхъ (jimenixě)
I дѣтѧ-ћꙟ (dætę-ćį) дѣтѧћма (dætęćima) дѣтѧтъі (dætętî) морїм (morjim) морїма (morjima) морї (morji) нєбєсьмь (nebeśm') нєбєсьма (nebeśma) нєбєсъі (nebesî) їмєнім (jimenim) їмєніма (jimenima) їмєнъі (jimenî)
Adjectives
  Indefinite
Singular Dual Plural
m. f. n. m. f. n. m. f. n.
N вѣлікъ (vælikě) вѣліка (vælika) вѣліко (væliko) вѣліка (vælika) вѣлікѣ (vælikæ) вѣлікі (væliki) вѣлікъі (vælikî) вѣліка (vælika)
A вѣлікъ (vælikě) вѣлікъі (vælikî)
G вѣліка (vælika) вѣлікъі (vælikî) вѣліка (vælika) вѣлікоу (vælikou) вѣлікъ (vælikě)
D вѣлікоу (vælikou) вѣлікѣ (vælikæ) вѣлікоу (vælikou) вѣлікома (vælikoma) вѣлікама (vælikama) вѣлікома (vælikoma) вѣлікомъ (vælikomě) вѣлікамъ (vælikamě) вѣлікомъ (vælikomě)
V вѣлічє (væliče) вѣліко (væliko) вѣліка (vælika) вѣлікѣ (vælikæ) вѣлікі (væliki) вѣлікъі (vælikî) вѣліка (vælika)
L вѣлікѣ (vælikæ) вѣлікоу (vælikou) вѣлікѣхъ (vælikæxě) вѣлікахъ (vælikaxě) вѣлікѣхъ (vælikæxě)
I вѣлікомъ (vælikomě) вѣлікойъ (vælikojě) вѣлікомъ (vælikomě) вѣлікома (vælikoma) вѣлікама (vælikama) вѣлікома (vælikoma) вѣлікомъ (vælikomě) вѣлікамъ (vælikamě) вѣлікомъ (vælikomě)
  Definite
Singular Dual Plural
m. f. n. m. f. n. m. f. n.
N, V вѣлікъї (vælikěji) вѣлікаіа (vælikaja) вѣлікоіє (vælikoje) вѣлікаіа (vælikaja) вѣліќѣї (væliqæji) вѣліќії (væliqiji) вѣлікъійѣ (vælikîjæ) вѣлікаіа (vælikaja)
A вѣлікъйъ (vælikějě)
G вѣлікаієґо (vælikajego) вѣлікъійѣ (vælikîjæ) вѣлікаієґо (vælikajego) вѣлікоуюу (vælikoujou) вѣлікъїхъ (vælikějixě)
D вѣлікоуіємоу (vælikoujemou) вѣліќѣї (væliqæji) вѣлікоуіємоу (vælikoujemou) вѣлікъіїма (vælikîjima) вѣлікъіїмъ (vælikîjimě)
L вѣліќѣіємъ (væliqæjemě) вѣліќѣіємъ (væliqæjemě) вѣлікоуюу (vælikoujou) вѣлікъіїхъ (vælikîjixě)
I вѣлікъіїмі (vælikîjimi) вѣлікъйъ (vælikějě) вѣлікъіїмі (vælikîjimi) вѣлікъіїма (vælikîjima) вѣлікъіїмі (vælikîjimi)

Numerals

 
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Cardinal нієдьнъ
(njed'ně)
ієдьнъ
(jed'ně)
дъва
(děva)
триіє
(trĭje)
чьтъірє
(č'tîre)
пѣть
(pæt')
шєсть
(šest')
сєдмь
(sedm')
въсмь
(věsm')
дєвѣть
(devæt')
Ordinal нієчьтъй
(nječ'těj)
пьрвъй
(p'rvěj)
въторъ
(větorě)
трєтий
(tretĭj)
чєтврьтъ
(četvr'tě)
пѣтъ
(pætě)
шєстъ
(šestě)
сєдьмъ
(sed'mě)
въсмъй
(věsměj)
дєвѣтъ
(devætě)
Adverbial ієдьношьдъі
(jed'noš'dî)
дъвакорть
(děvakort')
триієкорть
(trĭjekort')
чьтъірєкорть
(č'tîrekort')
пѣтькорть
(pæt'kort')
шєстькорть
(šest'kort')
сєдмькорть
(sedm'kort')
въсмькорть
(věsm'kort')
дєвѣтькорть
(devæt'kort')
Multiplier ієдьнакъ
(jed'nakě)
дъвоїнъ
(děvojině)
троїнъ
(trojině)
чьтвєрънъ
(č'tverěně)
пѣтєрънъ
(pæterěně)
шєстєрънъ
(šesterěně)
сєдмєрънъ
(sedmerěně)
въсмєрънъ
(věsmerěně)
дєвѣтьнъ
(devæt'ně)
Collective ієдьної
(jed'noji)
дъвої
(děvoji)
трої
(troji)
чєтвєро
(četvero)
пѣтєро
(pætero)
шєстєро
(šestero)
сєдмєро
(sedmero)
въсмєро
(věsmero)
дєвѣтєро
(devætero)
Fractional половина
(polovĭna)
трєтина
(tretĭna)
чєтвьртъка
(četv'rtěka)
пѣтина
(pætĭna)
шєстина
(šestĭna)
сєдмина
(sedmĭna)
въсмина
(věsmĭna)
дєвѣтина
(devætĭna)
 
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
Cardinal дєсѣть
(desæt')
ієдьнъ на дєсѣтє
(jed'ně na desæte)
дъва на дєсѣтє
(děva na desæte)
триіє на дєсѣтє
(trĭje na desæte)
чьтъірє на дєсѣтє
(č'tîre na desæte)
пѣть на дєсѣтє
(pæt' na desæte)
шєсть на дєсѣтє
(šest' na desæte)
сєдмь на дєсѣтє
(sedm' na desæte)
въсмь на дєсѣтє
(věsm' na desæte)
дєвѣть на дєсѣтє
(devæt' na desæte)
Ordinal дєсѣтъ
(desætě)
Adverbial дєсѣтькорть
(desæt'kort')
Multiplier дєсѣтьнъ
(desæt'ně)
Collective дєсѣтєро
(desætero)
Fractional дєсѣтина
(desætĭna)
 
20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Cardinal дъва дєсѣти
(děva desætĭ)
дъва дєсѣти й ієдьнъ
(děva desætĭ j jed'ně)
дъва дєсѣти й дъва
(děva desætĭ j děva)
дъва дєсѣти й триіє
(děva desætĭ j trĭje)
дъва дєсѣти й чьтъірє
(děva desætĭ j č'tîre)
дъва дєсѣти й пѣть
(děva desætĭ j pæt')
дъва дєсѣти й шєсть
(děva desætĭ j šest')
дъва дєсѣти й сєдмь
(děva desætĭ j sedm')
дъва дєсѣти й въсмь
(děva desætĭ j věsm')
дъва дєсѣти й дєвѣть
(děva desætĭ j devæt')
Ordinal
Adverbial
Multiplier
Collective
Fractional
 
30 40 50 60 70 80 90 100 101 102 103 104 105 110
Cardinal триіє дєсѣти
(trĭje desætĭ)
чьтъірє дєсѣти
(č'tîre desætĭ)
пѣть дєсѣти
(pæt' desætĭ)
шєсть дєсѣти
(šest' desætĭ)
сєдмь дєсѣти
(sedm' desætĭ)
въсмь дєсѣти
(věsm' desætĭ)
дєвѣть дєсѣти
(devæt' desætĭ)
съто
(sěto)
съто й ієдьнъ
(sěto j jed'ně)
съто й дъва
(sěto j děva)
съто й триіє
(sěto j trĭje)
съто й чьтъірє
(sěto j č'tîre)
съто й пѣть
(sěto j pæt')
съто й дєсѣть
(sěto j desæt')
Ordinal
Adverbial
Multiplier
Collective
Fractional сътотина
(sětotĭna)
 
200 300 400 500 600 700 800 900 1.000 10.000 100.000 1.000.000
Cardinal дъвѣ сътѣ
(děvæ sětæ)
три съта
(trĭ sěta)
чьтъіри съта
(č'tîrĭ sěta)
пѣть съта
(pæt' sěta)
шєсть съта
(šest' sěta)
сєдмь съта
(sedm' sěta)
въсмь съта
(věsm' sěta)
дєвѣть съта
(devæt' sěta)
тъісѣщи
(tîsæštĭ)
мѵрііас
(myrijas)
сътотъісѣщи
(sětotîsæštĭ)
сътомѵрііас
(sětomyrijas)
Ordinal тъісѣћни
(tîsæćnĭ)
мѵрій
(myrij)
сътотъісѣћни
(sětotîsæćnĭ)
сътомѵрій
(sětomyrij)
Adverbial
Multiplier
Collective
Fractional тъісѣщина
(tîsæštĭna)
мѵрііасина
(myrijasĭna)
сътотъісѣщина
(sětotîsæštĭna)
сътомѵрііасина
(sětomyrijasĭna)

Verbs

Adverbs

Prepositions

Vocabulary

Swadesh list

South Ruthenian IPA English
іазъ
(jazě)
/ˈjaz(ə)/ I
ти
(tĭ)
/tɪ/ Thou
онъ
(oně)
/ˈon(ə)/ He
мъі
(mî)
/mɨ/ We
въі
(vî)
/vɨ/ You
оні
(oni)
/ˈoni/ They
той/таіа/товъ
(toj/taja/tově)
/ˈtoi̯/, /ˈtaja/, /ˈtov(ə)/ This
оной/онаіа/оновъ
(onoj/onaja/onově)
/ˈonoi̯/, /ˈonaja/, /ˈonov(ə)/ That
тоу
(tou)
/tu/ Here
тамъ
(tamě)
/ˈtam(ə)/ There
къто
(kěto)
/kɤˈto/ who
ща
(šta)
/ʃta/ what
кѫдѣ
(kǫdæ)
/kõ(n)ˈdæ/ where
къґда
(kěgda)
/kɤgˈda/ when
какъ
(kakě)
/ˈkak(ə)/ how
ніє
(nje)
/ɲe/ not
вьсь
(v'ś)
/vi̯ɕ/ all
мъноґъ
(měnogě)
/mɤˈnog(ə)/ many
нѣколько
(nækoljko)
/næˈkoʎko/ some
мало
(malo)
/ˈmaɫo/ few
дроуґі
(drougi)
/ˈdruɟi/ other
ієдьнъ
(jed'ně))
/ˈjedʲn(ə)/ one
дъва
(děva)
/dɤˈva/ two
триіє
(trĭje)
/ˈtrɪje/ three
чьтъірє
(č'tîre)
/t͡ʃʲˈtɨre/ four
пѣть
(pæt')
/ˈpætʲ/ five
вѣлікъ
(vælikě)
/ˈvæl⁽ʲ⁾ik(ə)/ big
длъґъ
(dlěgě)
/ˈdlɤg(ə)/ long
шірокъ
(širokě)
/ʃiˈrok(ə)/ wide
тлъстъ
(tlěstě)
/ˈtlɤst(ə)/ thick
тѣжькъ
(tæž'kě)
/ˈtæʒʲk(ə)/ heavy
малъ
(malě)
/ˈmaɫ(ə)/ small
кратъкъ
(kratěkě)
/ˈkratɤk(ə)/ short
ъізъкъ
(îzěkě)
/ˈɨzɤk(ə)/ narrow
тинъкъ
(tĭněkě)
/ˈtɪnɤk(ə)/ thin
жѣна
(žæna)
/ˈʒæna/ woman
мъж
(měž)
/mɤʒ/ man (adult male)
чловѣкъ
(človækě)
/ˈt͡ʃɫovæk(ə)/ man (human being)
дѣтє
(dæte)
/ˈdæte/ child
соупроуґа
(souprouga)
/ˈsupruga/ wife
соупроуґъ
(souprougě)
/ˈsuprug(ə)/ husband
мати
(matĭ)
/ˈmatɪ/ mother
отић
(otĭć)
/ˈotɪt͡ɕ/ father
животініа
(žĭvotinja)
/ʒiˈvotiɲa/ animal
ръіба
(rîba)
/ˈrɨba/ fish
пътіца
(pětica)
/pɤˈtit͡sa/ bird
пись
(pĭś)
/pɪɕ/ dog
въш
(věš)
/vɤʃ/ louse
змѣіа
(zmæja)
/ˈzmæja/ snake
чрьвь
(čŕv')
/ˈt͡ʃrʲvʲ/ worm
дрѣво
(drævo)
/ˈdrævo/ tree
ліѣсъ
(ljæsě)
/ˈʎæs(ə)/ forest
пръчка
(prěčka)
/ˈprɤt͡ʃka/ stick
плодъ
(plodě)
/ˈplod(ə)/ fruit
сѣмѧ
(sæmę)
/ˈsæmẽ/ seed
листъ
(lĭstě)
/ˈlɪst(ə)/ leaf
корєнь
(korenj)
/ˈkoreɲ/ root
къра
(kěra)
/ˈkɤra/ bark (of a tree)
квѣтъ
(kvætě)
/ˈkvæt(ə)/ flower
трава
(trava)
/ˈtrava/ grass
вѫжє
(vǫže)
/ˈvõʒe/ rope
кожа
(koža)
/ˈkoʒa/ skin
мѣсо
(mæso)
/ˈmæso/ meat
кръі
(krî)
/krɨ/ blood
кощ
(košt)
/koʃt/ bone
мащ
(mašt)
/maʃt/ fat (noun)
іайцє
(jajce)
/ˈjai̯t͡se/ egg
роґъ
(rogě)
/ˈrog(ə)/ horn
хвостъ
(xvostě)
/ˈxvost(ə)/ tail
пѣро
(pæro)
/pæˈro/ feather
влъсъ
(vlěsě)
/ˈvlɤs(ə)/ hair
ґлъва
(glěva)
/glɤˈva/ head
оухо
(ouxo)
/ˈuxo/ ear
уоко
(uoko)
/u̯ˈoko/ eye
ўоко*
(ŭoko)
/ˈwoko/
носъ
(nosě)
/ˈnos(ə)/ nose
оуста
(ousta)
/ˈusta/ mouth
зъб
(zěb)
/zɤb/ tooth
ѩзъікъ
(jęzîkě)
/jẽ'zɨk(ə)/ tongue (organ)
ноґъћ
(nogěć)
/ˈnogɤt͡ɕ/ fingernail
ноґа
(noga)
/ˈnoga/ foot
плєсна
(plesna)
/ˈpɫesna/ leg
колѣно
(kolæno)
/ˈkoɫæno/ knee
ръка
(rěka)
/rɤˈka/ hand
кръіло
(krîlo)
/ˈkrɨɫo/ wing
брюухо
(bŕouxo)
/ˈbrʲuxo/ belly
чрѣво
(črævo)
/ˈt͡ʃrævo/ guts
въііа
(vîja)
/ˈvɨja/ neck
лѣдва
(lædva)
/ˈlædva/ back
ґръђ
(grěđ)
/grɤd͡ʑ/ breast
сърдьцє
(sěrd'ce)
/ˈsɤrdʲt͡se/ heart
пієчєнь
(pječenj)
/ˈpʲet͡ʃeɲ/ liver
піти
(pitĭ)
/ˈpitɪ/ to drink
іѣсти
(jæstĭ)
/ˈjæstɪ/ to eat
кѫсати
(kǫsatĭ)
/kõˈsatɪ/ to bite
съсати
(sěsatĭ)
/sɤˈsatɪ/ to suck
пльвати
(pljvatĭ)
/pʎˈvatɪ/ to spit
блївати
(bljivatĭ)
/ˈbʎivatɪ/ to vomit
доухати
(douxatĭ)
/ˈduxatɪ/ to blow
дъіхати
(dîxatĭ)
/ˈdɨxatɪ/ to breathe
смиіати сѧ
(smĭjatĭ sę)
/smɪˈjatɪ‿sẽ/ to laugh
відѣти
(vidætĭ)
/ˈvidætɪ/ to see
слоушати
(sloušatĭ)
/ˈsɫuʃatɪ/ to hear
вѣдѣти
(vædætĭ)
/ˈvædætɪ/ to know
мъіслѣти
(mîstlætĭ)
/ˈmɨsɫætɪ/ to think
мѵрісати
(myrisatĭ)
/miˈrisatɪ/ to smell
боіѣти сѧ
(bojætĭ sę)
/ˈbojætɪ‿sẽ/ to fear
съпати
(sěpatĭ)
/sɤˈpatɪ/ to sleep
живѣти
(žĭvætĭ)
/ˈʒivætɪ/ to live
въмрѣти
(věmrætĭ)
/ˈvɤmrætɪ/ to die
въбъіти
(věbîtĭ)
/ˈvɤbɨtɪ/ to kill
броти сѧ
(brotĭ sę)
/ˈbrotɪ‿sẽ/ to fight
письводіти
(pĭśvoditĭ)
/pɪɕˈvoditɪ/ to hunt
бити
(bĭtĭ)
/ˈbɪtɪ/ to hit
рѣзати
(ræzatĭ)
/ˈræzatɪ/ to cut
раздіѣліти
(razdjælitĭ)
/razˈdjælitɪ/ to split
нѵссати
(nyssatĭ)
/ˈnis(ː)atɪ/ to stab
драпати
(drapatĭ)
/draˈpatɪ/ to scratch
копати
(kopatĭ)
/koˈpatɪ/ to dig
плъінѫти
(plînǫtĭ)
/ˈpɫɨnõ(n)tɪ/ to swim
лєтѣти
(letætĭ)
/ˈɫetætɪ/ to fly
ходити
(xodĭtĭ)
/ˈxodɪtɪ/ to walk
дойти
(dojtĭ)
/ˈdoɪ̯tɪ/ to come
лєжати
(ležatĭ)
/ɫeˈʒatɪ/ to lie (as in bed)
сѣсти
(sæstĭ)
/ˈsæstɪ/ to sit
стати
(statĭ)
/ˈstatɪ/ to stand
объкрѧнѫти сѧ
(oběkręnǫtĭ sę)
/obɤˈkrẽnõ(n)tĭ‿sẽ/ to turn (intransitive)
пасти
(pastĭ)
/ˈpastɪ/ to fall
дати
(datĭ)
/ˈdatɪ/ to give
държати
(děržatĭ)
/ˈdɤrʒatɪ/ to hold
сътіскати
(sětiskatĭ)
/sɤˈtiskatɪ/ to squeeze
трѣти
(trætĭ)
/ˈtrætɪ/ to rub
мъіти
(mîtĭ)
/ˈmɨtɪ/ to wash
бършати
(běršatĭ)
/ˈbɤrʃatɪ/ to wipe
влѣщи
(vlæštĭ)
/ˈvɫæʃtɪ/ to pull
блъскати
(blěskati)
/ˈblɤskatɪ/ to push
къідати
(kîdatĭ)
/ˈkɨdatɪ/ to throw
вєсти
(vestĭ)
/ˈvestɪ/ to tie
шъіти
(šîtĭ)
/ˈʃɨtɪ/ to sew
броїти
(brojitĭ)
/ˈbrojitɪ/ to count
рєкти
(rektĭ)
/ˈrektɪ/ to say
пѣти
(pætĭ)
/ˈpætɪ/ to sing
їґрати
(jigratĭ)
/ˈjigratɪ/ to play
плавати
(plavatĭ)
/ˈpɫavatɪ/ to float
тєћи
(tećĭ)
/ˈtet͡ɕɪ/ to flow
замръзвати
(zamrězvatĭ)
/zaˈmrɤzvatɪ/ to freeze
поухнъти
(pouxnětĭ)
/ˈpuxnɤtɪ/ to swell
слъньцє
(slěnjce)
/ˈsɫɤɲt͡se/ sun
мѣсєћ
(mæseć)
/ˈmæset͡ɕ/ moon
ѕвѣзда
(dzvæzda)
/'d͡zvæzda/ star
вода
(voda)
/ˈvoda/ water
дъжџь
(děždž')
/'dɤʒd͡ʒʲ/ rain
рѣка
(ræka)
/ˈræka/ river
ієзєръ
(jezerě)
/ˈjezer(ə)/ lake
моріє
(morje)
/ˈmorje/ sea
соль
(solj)
/soʎ/ salt
камєнь
(kamenj)
/ˈkameɲ/ stone
пѣсъкъ
(pæsěkě)
/'pæsɤk(ə)/ sand
пръх
(prěx)
/prɤx/ dust
зємліа
(zemlja)
/ˈzemʎa/ earth
облакъ
(oblakě)
/ˈobɫak(ə)/ cloud
мъґла
(měgla)
/mɤˈgɫa/ fog
нєбо
(nebo)
/ˈnebo/ sky
віѣтръ
(vjætrě)
/ˈvʲætr(ə)/ wind
сніѣґъ
(snjægě)
/ˈsɲæg(ə)/ snow
лєдъ
(ledě)
/ˈɫed(ə)/ ice
дъімъ
(dîmě)
/ˈdɨm(ə)/ smoke
оґнь
(ognj)
/ogɲ/ fire
попєлъ
(popelě)
/ˈpopeɫ(ə)/ ash
паліти
(palitĭ)
/'palitɪ/ to burn
дһроумъ
(ďroumě)
/ˈðrum(ə)/ road
ґора
(gora)
/ˈgora/ mountain
нощ
(nošt)
/noʃt/ night
дінь
(dinj)
/diɲ/ day
ґодъ
(godě)
/ˈgod(ə)/ year
топлъ
(toplě)
/ˈtopɫ(ə)/ warm
холдънъ
(xolděně)
/ˈxoɫdɤn(ə)/ cold
плінъ
(plině)
/ˈplin(ə)/ full
новъ
(nově)
/ˈnov(ə)/ new
старъ
(starě)
/ˈstar(ə)/ old
добръ
(dobrě)
/ˈdobr(ə)/ good
зълъ
(zělě)
/ˈzɤɫ(ə)/ bad
ґньілъ
(gnjilě)
/ˈgɲiɫ(ə)/ rotten
чістъ
(čistě)
/ˈt͡ʃist(ə)/ clean
нієчістъ
(nječistě)
/ˈɲet͡ʃist(ə)/ dirty
правъ
(pravě)
/ˈprav(ə)/ straight
кръґъл
(krěgěl)
/ˈkrɤgɤɫ/ round
остръ
(ostrě)
/ˈostr(ə)/ sharp (as a knife)
тъп
(těp)
/tɤp/ dull (as a knife)
ґладъкъ
(gladěkě)
/ˈgɫadɤk(ə)/ smooth
мокър
(mokěr)
/ˈmokɤr/ wet
соух
(soux)
/sux/ dry
віѣрєн
(vjæren)
/ˈvʲæren/ correct
нієвіѣрєн
(njevjæren)
/ˈɲevʲæren/ false
далък
(dalěk)
/ˈdaɫɤk/ far
нієдалък
(njedalěk)
/ˈɲedaɫɤk/ near
правъ
(pravě)
/ˈprav(ə)/ right
ліѣвъ
(ljævě)
/ˈʎæv(ə)/ left
на
(na)
/na/ at
съ
(sě)
/s(ə)/ with
въ
(vě)
/v(ə)/ in
і
(i)
/i/ and
й*
(j)
/i̯/
іако
(jako)
/ˈjako/ if
їжє
(jiže)
/ˈjiʒe/ because
їмѣ
(jimæ)
/ˈjimæ/ name

^* When following a vowel

Colour names

Colour South Ruthenian English
     бѣлъ
(bælě)
white
     хѣдъ
(xædě)
light grey
     сивъ
(sĭvě)
silver
     сьѣръ
(śærě)
grey
     смѫґлъ
(smǫglě)
dark grey
     чрънъ
(črěně)
black
     баґъръ
(bagěrě)
crimson
     ръіждь
(rîžd')
ginger
     роудъ
(roudě)
brown
     смѣдъ
(smædě)
copper/bronze/gold
     жлътъ
(žlětě)
yellow
     ґрѣнівъ
(grænivě)
orange
     чьрвлієнъ
(č'rvljeně)
red
     роумѣнъ
(roumæně)
pink
     сливъ
(slĭvě)
purple
     синь
(sĭnj)
grey-blue
     модръ
(modrě)
(dark) blue
     полвъ
(polvě)
sky blue
     зєлєнъ
(zeleně)
light green
     ґрѣнъ
(græně)
(dark) green

Sample

The Lord's Prayer:

Old Church Slavonic

Отьчє нашь· ижє ѥси на нєбєсѣхъ !
Да свѧтитъ сѧ имѧ Твоѥ́ ·
да придєтъ цѣсарьствиѥ Твоѥ́ ·
да бѫ́дєтъ волꙗ Твоꙗ́
ꙗко на нєбєсє и на ꙁємл҄и;
хлѣбъ нашь насѫщьнъ даждь намъ дьньсь ·
и остави намъ длъгꙑ нашѧ
ꙗкожє и мꙑ оставлꙗѥмъ длъжьникомъ нашимъ·
и нє въвєди на́съ въ искоушєниѥ ·
нъ иꙁбави нꙑ отъ лѫкаваѥго ⁙
ꙗко твоѥ́ ѥ́стъ цѣсарьствиѥ и сила и слава въ вѣкꙑ ⁙
Аминь

South Ruthenian

Отьчє наш, іжє єси на нєбєсьхъ!
Да свєтітъ сѧ їмѣ Твоіє;
да прійдєтъ ќѣсарьство Твоіє,
да бѫдєтъ воліа Твоіа
іако на нєбєсє й на зіємлї;
хлѣбъ наш насѫщьнъ дађ намъ діньєсь,
і остави намъ длъґъі нашѧ
іакожє й мъі оставліаіємъ длъжьнікомъ нашімъ,
і ніє въвієді насъ въ іскоушєніє,
нъ ізбаві нъі отъ лѫкаваієґо.
Іако твоіє єщ ќѣсарьство й сила й слава въ вѣкъі.
Амінь

English

Our Father, who art in heaven,
hallowed be your name.
Thy kingdom come,
Thy will be done,
on earth as it is in heaven.
Give us this day our daily bread,
and forgive us our debts,
as we also have forgiven our debtors.
And lead us not into temptation,
but deliver us from evil.
For Thine is the might, and Thine is the kingdom, the power and the glory.
Amen

"Hey, Slavs" (Regional anthem of Čěrneś):

South Ruthenian

Һєй, Словѣнє, доуша Балканьска
Пєлопоннискі съотиђинькі,
Да живі народъ Роуѳини,
Сърдьцє Аркадһнъ.

Да живі, живі рѣчь Словѣнъ
въ вѣкъі вѣкъ.
𝄆 Нєкъ ґорі въ аді бєзпрѣстано,
вьськъї народъ варвари! 𝄇

Богъ намъ далъ
ѩзъікъ тѣ й мѫдрості.
Противъ бѣсъ,
зємлютрѫсъ й боурї.

Да жє ї жє ль бѭть, стати ћємъ твьрді
како полнінъі Єрѵманѳьскъі.
𝄆 Проклѣтъ да бѫдєть їздатєль
народа Грѣчінъ! 𝄇

English

Hey Slavs, Balkan soul
Peloponnesian compatriots.
Long live the Ruthene nation,
heart of the Arcadians.

Long, long live the word of Slavs
in sæcula sæculōrum.
𝄆 May forever burn in Hell,
every barbarian nation! 𝄇

God gave us
a language and wisdom.
Against dæmons,
earthquakes and storms.

Even if they strike, we will stand firm
like the Erymanthian mountains.
𝄆 May he be damned, the traitour,
of the Hellenic nation! 𝄇

"Long live, free Arcadia" (adaptation of the Ukrainian folk song „Хай живе, вільна Україна“, aka „Червона калина“):

Ukrainian (original)

Як у Цареграді, славних козаченків,
Вражі бусурмани, вішали на гак.
Глянувши востаннє на цей світ біленький,
У смертну годину козак мовив так:

Приспів
Хай живе, живе вільна Україна.
Хай живуть, живуть вічно козаки.
Хай цвіте, хай цвіте червона калина.
Нехай згинуть воріженьки на вічні віки. (2х)

Як вороги кляті нас на кіл саджали,
Як живцем палили, у смолі пекли,
Козаки у ката життя не благали
Про долю країни думи їх були.

Приспів

Хто живе на світі і хто жити буде,
Хто шляхи козацькі буде ще топтать,
Щоб буяла воля, щоб раділи люди, –
Дай, Бог, їм востаннє ці слова сказать.

Приспів (3х)

South Ruthenian

Како въ Ќѣсарьґордѣ, славьнъїхъ Римьскъ,
Воржї боусоурмані, висѣлі на коукѫ.
Ґлѧдѣньє въ остатьнъ разъ на сь свѣтъ іаръкъї,
Въ съмьртьнъї часъ Грѣчінъ мълвль такъ:

Припѣтъ

Һай живѣієть, жѣвѣієть вольнаіа Аркадһііа.
Һай живѣѭть, живѣѭть вѣќно Грѣчіні.
Һай квьтєть, һай квьтєть чьрвлієна калина.
Нєкъ съґъінѫть дүшмані въ вѣкъі вѣкъ. (2х)

Како дүшмані клѧті насъ на колъ сажалі,
Како заживо палилі, въ смолѣ пєклі,
Грѣчіні въ ката животъ нє модлилі
Про долѭ країнъі доумъі онѣхъ бъілі

Припѣтъ

Къто живѣієть на свѣтѣ й къто живѣти бѫдєть
Къто дһроумѣ Римьскъі бѫдєть ієшчє тъпътьти,
Чьтобъі проквьтєть воліа, чьтобъі раділі люудиіє, –
Дађ, Божє, онѣмъ въ остатьнъ разъ сі словєса съказати.

Припѣтъ (3х)

English

As in Constantinople, of the glorious Romans,
Hostile Moslems, hanging on the hook.
Taking one last look at this glowing world,
At the hour of death the Græcian said so:

Refrain
Long live, live free Arcadia.
Long live, live Græcians forever.
Let it blossom, let the red guelder rose blossom.
May the enemies perish unto the ages of ages. (2х)

As the damned enemies put us on the stake,
As we were burned alive, baked in tar,
The Græcians didn't beg the executioner for their lives
About the fate of the region they had thoughts.

Refrain

He who lives in the world and who will live
He who will still trample the Roman roads,
For freedom to flourish, so that the people rejoice, –
Let them, God, say these words for the last time.

Refrain (3х)

"Hey, falcons" (adaptation of the Polish-Ukrainian folk song „Hej, Sokoły“ („Гей, соколи“), aka „Żal za Ukrainą“ or „Na zielonej Ukrainie“):

Polish (original)

Hej, tam gdzieś z nad czarnej wody
Siada na koń kozak młody.
Czule żegna się z dziewczyną,
Jeszcze czulej z Ukrainą.

Refren
Hej, hej, hej sokoły!
Omijajcie góry, lasy, doły.
Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku,
Mój stepowy skowroneczku.

Hej, hej, hej sokoły!
Omijajcie góry, lasy, doły.
Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku,
Mój stepowy - dzwoń, dzwoń, dzwoń.

Wiele dziewcząt jest na świecie,
Lecz najwięcej w Ukrainie.
Tam me serce pozostało,
Przy kochanej mej dziewczynie.

Refren

Ona jedna tam została,
Jaskółeczka moja mała,
A ja tutaj w obcej stronie
Dniem i nocą tęsknię do niej.

Refren

Żal, żal za dziewczyną,
Za zieloną Ukrainą,
Żal, żal, serce płacze,
Już jej więcej nie zobaczę.

Refren

Wina, wina, wina dajcie!
A jak umrę pochowajcie
Na zielonej Ukrainie
Przy kochanej mej dziewczynie

Refren

Polish (transliteration)

Гэй, там гдзесь з над чарнэй воды
Сяда на конь козак млоды.
Чуле жэґна сѩ з дзевчынѫ,
Ещэ чулей з Украинѫ.

Рэфрэн
Гэй, гэй, гэй соколы!
Оміяйце го̄ры, лясы, долы.
Дзвонь, дзвонь, дзвонь дзвонэчку,
Мо̄й стэповы сковронэчку

Гэй, гэй, гэй соколы!
Оміяйце го̄ры, лясы, долы.
Дзвонь, дзвонь, дзвонь дзвонэчку,
Мо̄й стэповы - дзвонь, дзвонь, дзвонь.

Веле дзевчѫт ест на сьвеце,
Леч найвѩцэй в Украине.
Там ме сэрцэ позостало,
Пшы коханэй мэй дзевчыне.

Рэфрэн

Она една там зостала,
Яско̄лэчка моя мала,
А я тутай в обцэй строне
Днем і ноцѫ тѧскнѩ до ней

Рэфрэн

Жаль, жаль да дзевчынѫ,
За зелонѫ Украинѫ,
Жаль, жаль, сэрцэ плачэ,
Юж ей вѩцэй не зобачѧ.

Рэфрэн

Віна, віна, віна дайце!
А як умрѧ поховайце
На зелёнэй Украине
Пшы коханэй мэй дзевчыне

Рэфрэн

Ukrainian (original)

Гей, десь там, де чорні води,
Сів на коня козак молодий.
Плаче молода дівчина,
Їде козак з України.

Приспів
Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий жайвороночку

Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Мій степовий дзвін, дзвін, дзвін.

У світі багато дівчат,
Але найбільше в Україні.
Там моє серце залишається,
З моєю коханою дівчиною.

Приспів

Вона бідна там лишилась,
Перепілочка моя мала,
А я тут в чужій стороні,
Вдень і вночі сумую за нею.

Приспів

Жаль, жаль за милою,
За рідною стороною.
Жаль, жаль серце плаче,
Більше її не побачу.

Приспів

Меду, вина наливайте
Як загину поховайте
На далекій Україні
Коло милої дівчини.

Приспів

Belarusian (original)

Гэй, над рэчкай, над чарненькай,
Сядлаў коня казачэнька.
Развітаўся ён з дзяўчынай,
Ды з каханай Украінай.

Прыпеў
Гэй, гэй, гэй саколы!
Абмінайце горы, лясы, долы.
Звон, звон, звон званочак,
Мой стэповы жаўраночак

Гэй, гэй, гэй саколы!
Абмінайце горы, лясы, долы.
Звон, звон, звон званочак,
Мой стэповы жаўраночак, звон.

У свеце шмат дзяўчат,
Але найбольш ва Украіне
Там засталося маё сэрца,
Пры каханай мне дзяўчыне.

Прыпеў

Засталася ў любым краі
Перапёлачка малая,
А я тут, мне на чужбіне
Ад растання сэрца стыне.

Прыпеў

Жаль, жаль, па дзяўчыне,
Па зялёнай Украіне.
Жаль, жаль, сэрца плача,
Жаль, бо ён яе не ўбачыць.

Прыпеў

Мёду, мёду, мёду дайце,
А памру, дык пахавайце,
На зялёнай Украіне,
Пры каханай мне дзяўчыне.

Прыпеў

Slovak (original)

Hej kdesi tam z čiernej vody
Sadá na koňa kozák mladý
Smutne lúči sa s dievčinou
Ešte smutnejšie s Ukrajinou

Refrén
Hej, hej, hej sokoly
Leťte ponad hory, lesy, (polia), doly.
Zvoň, zvoň, zvoň zvončeku
Ty môj poľný škovránčeku

Hej, hej, hej sokoly
Leťte ponad hory, lesy, (polia), doly.
Zvoň, zvoň, zvoň zvončeku
Ty môj poľný.. Zvoň, zvoň, zvoň

Veľa dievčat je na svete
Ale najviac na Ukrajine
Tam zostalo moje srdce
Pri mojej najmilšej dievčine

Refrén

Ona sama tam zostala,
Moja malá lastovička,
A som tu na zahraničnej strane
Chýba mi vo dne v noci.

Refrén

Žialim, žialim za dievčinou
Za zelenou Ukrajinou
Žialim, žialim, srdce plače
Už ju neuvidím viacej

Refrén

Vína, vína, vína dajte
A ked umriem, pochovajte
Na zelenej Ukrajine
Pri mojej milej dievčine

Refrén

Slovak (transliteration)

Гей кдесі там з чєрней води
Сада́ на коньа коза́к млади́
Смутне лу́чі са с дєвчіноу
Еште смутнейшє с Україноу

Рефре́н
Гей, гей, гей соколи
Летьте понад горы, леси, (поля), доли.
Звонь, звонь, звонь звончеку
Ти мўой польни́ шковра́нчеку

Гей, гей, гей соколи
Летьте понад горы, леси, (поля), доли.
Звонь, звонь, звонь звончеку
Ти мўой польни́.. Звонь, звонь, звонь

Вельа дєвчат є на свете
Але найвяц на Україне
Там зостало моє срдце
Прі моєй наймілшей дєвчіне

Рефре́н

Она сама там зостала,
Моя мала́ ластовічка,
А сом ту на загранічней стране
Хи́ба мі во дне в ноці.

Рефре́н

Жялім, жялім за дєвчіноу
За зеленоу Україноу
Жялім, жялім срдце плаче
Уж ю неўвіді́м вяцей

Рефре́н

Ві́на, ві́на, ві́на дайте
А кед умрєм, поховайте
На зеленей Україне
Прі моєй мілей дєвчіне

Рефре́н

South Ruthenian

Һєй, тамо нѣкъдѣ їз надъ чьрнъіѩ водъі
Сѣдіть на конь Аркас молдъ.
Нѣжьно прощать сѧ сън дѣвицѫ,
Ієшчє понѣжьно сън Аркадһіѭ.

Припѣтъ
Һєй, һєй, һєй соколі!
Объмііайтє ґоръі, лѣсъі, долъі.
Звьні, звьні, звьні колколъчє,
Моя мала польска шєвъка.

Һєй, һєй, һєй соколі!
Объмііайтє ґоръі, лѣсъі, долъі.
Звьні, звьні, звьні колколъчє,
Моя польска - звьні, звьні, звьні.

Мъноґо дѣвић єсть на мирѣ,
А лє най-мъноґо вън Аркадһіѭ.
Тамо моіє сьрдьцє остало,
При коханьъіѩ моієѩ дѣвицѧ.

Припѣтъ

Она єдіна тамъ остала,
Ластовица моіа мала,
А іазъ тутъ въ щоуђі сторнѣ
Дньімъ і нощѫ тъскнѭ до оної.

Припѣтъ

Жаль, жаль бо дѣвицѫ,
Бо зєлєнѫѭ Аркадһіѭ,
Жаль, жаль, сьрдьцє плачєть,
Юу жє оної вѧћє нє зьрѭ.

Припѣтъ

Вина, вина, вина дадіте!
А іако въмирѫ поґрєбѣтє
На зєлєнѫѭ Аркадһіѭ
При коханьъіѩ моієѩ дѣвицѧ.

Припѣтъ

English

Lo there, somewhere from above black waters,
A young Arcadian mounts his horse.
Sadly he parts with his girl,
But even more sadly with Arcadia.

Refrain
Hey, hey, hey falcons!
Fly past the mountains, forests and valleys.
Ring, ring, ring little bell,
My little skylark.

Hey, hey, hey falcons!
Fly past the mountains, forests and valleys.
Ring, ring, ring little bell,
My little - ring, ring, ring.

There are many girls in the world,
But the most in Arcadia.
There, I left my heart,
With my beloved girl.

Refrain

She alone remained there,
My little swallow,
And I'm here in this foreign land
I miss her day and night.

Refrain

Sorrow, sorrow for that girl,
For green Arcadia,
Sorrow, sorrow, heart is crying,
I will see her no more.

Refrain

Wine, wine, give me wine!
And when I die, bury me
In green Arcadia
By my beloved girl.

Refrain

"My Uncle's Horses" (adaptation of the Bulgarian folk song „Чичовите конье“)

Torlakian (original)

Чичовите конье на пайвант пасат,
Тутиман, тутиман, тути либе на фидан,
Я-я, гагана, дзупай, либе, босо,

На пайвант пасат, надалеко гледат,
Тутиман, тутиман, тути либе на фидан,
Я-я, гагана, дзупай, либе, босо,

Надалеко гледат на годеж да идат,
Тутиман, тутиман, тути либе на фидан,
Я-я, гагана, дзупай, либе, босо,

На годеж да идат у свато Гьорги,
Тутиман, тутиман, тути либе на фидан,
Я-я, гагана, дзупай, либе, босо,

Добър ти вечер, свате ле Гьорги,
Тутиман, тутиман, тути либе на фидан,
Я-я, гагана, дзупай, либе, босо,

Знаеш ли, свате, защо сме дошли?
Тутиман, тутиман, тути либе на фидан,
Я-я, гагана, дзупай, либе, босо,

Ние сме дошле за ваша Мара,
Тутиман, тутиман, тути либе на фидан,
Я-я, гагана, дзупай, либе, босо,

За ваша Мара, за наш Йованчо
Тутиман, тутиман, тути либе на фидан,
Я-я, гагана, дзупай, либе, босо.

South Ruthenian

Стръієвъї коньі сън пастоурѫ пасѫть,
Тьрпѣнєьє, тьрпѣнєьє, тьрпі люубѧ какъ фѵдан,
Ѣ-ѣ, ґлѧдаї онѫ, подъскакаї, люубѧ, босо,

Сън пастоурѫ пасѫть, надальоко ґлѧдаѭть,
Тьрпѣнєьє, тьрпѣнєьє, тьрпі люубѧ какъ фѵдан,
Ѣ-ѣ, ґлѧдаї онѫ, подъскакаї, люубѧ, босо,

Надальоко ґлѧдаѭть на сватаньє да їдѫть,
Тьрпѣнєьє, тьрпѣнєьє, тьрпі люубѧ какъ фѵдан,
Ѣ-ѣ, ґлѧдаї онѫ, подъскакаї, люубѧ, босо,

На сватаньє да їдѫть вън сватъ Гєѡргій,
Тьрпѣнєьє, тьрпѣнєьє, тьрпі люубѧ какъ фѵдан,
Ѣ-ѣ, ґлѧдаї онѫ, подъскакаї, люубѧ, босо,

Добръ ти вєчєръ, сватє лє Гєѡргііє,
Тьрпѣнєьє, тьрпѣнєьє, тьрпі люубѧ какъ фѵдан,
Ѣ-ѣ, ґлѧдаї онѫ, подъскакаї, люубѧ, босо,

Знаієші ли, сватє, зачьто доїдомъ?
Тьрпѣнєьє, тьрпѣнєьє, тьрпі люубѧ какъ фѵдан,
Ѣ-ѣ, ґлѧдаї онѫ, подъскакаї, люубѧ, босо,

Мъі доїдомъ бо вашѫ Марѫ,
Тьрпѣнєьє, тьрпѣнєьє, тьрпі люубѧ какъ фѵдан,
Ѣ-ѣ, ґлѧдаї онѫ, подъскакаї, люубѧ, босо,

Бо вашѫ Марѫ, бо нашь Гіаннаќ
Тьрпѣнєьє, тьрпѣнєьє, тьрпі люубѧ какъ фѵдан,
Ѣ-ѣ, ґлѧдаї онѫ, подъскакаї, люубѧ, босо,

English

My uncle's horses pasture chained with shackles,
Be patient, be patient, be patient my love, as thin as a sapling.
Oh, look, jump around, sweetheart, barefoot!

They pasture chained with shackles, they look far away,
Be patient, be patient, be patient my love, as thin as a sapling.
Oh, look, jump around, sweetheart, barefoot!

They look far away, they're impatient to go to a betrothal,
Be patient, be patient, be patient my love, as thin as a sapling.
Oh, look, jump around, sweetheart, barefoot!

To go to a betrothal to co-father-in-law George,
Be patient, be patient, be patient my love, as thin as a sapling.
Oh, look, jump around, sweetheart, barefoot!

Good evening to you, co-father-in-law George,
Be patient, be patient, be patient my love, as thin as a sapling.
Oh, look, jump around, sweetheart, barefoot!

Do you know, co-father-in-law, why we have come?
Be patient, be patient, be patient my love, as thin as a sapling.
Oh, look, jump around, sweetheart, barefoot!

We have come for your Mara,
Be patient, be patient, be patient my love, as thin as a sapling.
Oh, look, jump around, sweetheart, barefoot!

To wed your Mara to our Jannaq
Be patient, be patient, be patient my love, as thin as a sapling.
Oh, look, jump around, sweetheart, barefoot!

See also

Languages of Græcia